​

ТРЕТІЙ КОМПЛЕКС

( для звука Л )

 

• Молоточок: посміхнутися, закусити кінчик язика зубками. Рухати язиком вперед – назад між зубами, натискаючи на язик, ніби забиваємо цвяшки, чітко вимовляючи: т – т – т.

• Пароплав: посміхнутися, закусити кінчик язика зубками та проспівати «и – и – и» ( чуємо «ил» ).

• Індик: привідкрити рот, покласти широкий язик на верхню губу та рухати язиком вперед – назад, промовляючи «бл – бл – бл».

• Гойдалка: посміхнутися, показати зуби, відкрити рот, покласти широкий язик за нижні зуби та утримувати під рахунок до 5-ти. Потім підняти широкий язик за верхні зуби утримувати під рахунок до 5-ти.

• А також вправи: Неслухняний язичок, Смачне варення, Коник.

 

​

​

​

                                                  ДРУГИЙ КОМПЛЕКС

( для шиплячих звуків Ш, Ж, Ч, ШЧ )

 

• Чашечка: посміхнутися, відкрити рот, покласти широкий язик на нижню губу, краї язика загнути у формі чашечки. Утримувати під рахунок (1 – 5)

•  Смачне варення: посміхнутися, привідкрити рот і широким переднім краєм язика облизати верхню губу, рухати язиком зверху вниз, ніби «затягуючи» смачне варення в рот, а потім «ковтаючи» його.

• Фокус: посміхнутися, привідкрити рот, піднести широкий передній край язика до верхньої губи у формі чашечки та здути ватку з кінчика носа.

• Кулька лопнула: витягнути губки вперед так, щоби були видні верхні та нижні зубки, язик за верхніми зубками та подути так, як шипить повітря з проколотої шини (ш – ш – ш)

• А також вправи: Неслухняний язичок, Лопатка, Зажени м’яч у ворота, Грибок, Гармошка.

​

 

 

 

 

                                  Комплекси вправ для артикуляційної гімнастики

 

         Вправи виконуються щоденно у формі гри перед дзеркалом, щоби дитина могла контролювати правильність рухів органів артикуляційного апарату. Нижче наведені комплекси вправ артикуляційної гімнастики для формування основних груп звуків.

         Починати роботу з будь-якого комплексу необхідно з наступних двох вправ:

• Парканчик: посміхнутися так, щоби були видні верхні та нижні зубки. (1 – 5 – 10 )

• Хоботок: витягнути губки вперед так, щоби були видні верхні та нижні зубки.    ( 1 – 5 – 10 )

​

​

​

 

Перший комплекс

( для свистячих звуків С, З, Ц )

 

• Неслухняний язичок: посміхнутися, спокійно покласти широкий язик на нижню губу, поплескати його губами, вимовляючи            «пя – пя – пя». ( 1 – 5 – 10 )

• Лопатка: посміхнутися, спокійно покласти широкий передній край язика на нижню губу. Потримати спокійно під рахунок (1 – 5 – 10)

• Зажени м’яч у ворота : посміхнутися, покласти широкий передній край язика на нижню губу, протяжно подути на ватну кульку та загнати між 2-ма кубиками.

• Віничок: посміхнутися так, щоби були видні верхні та нижні зубки, привідкрити ротик і кінчиком язичка знизу вгору вимітати за нижніми зубками.

• Свищик: посміхнутися, покласти широкий край язика на нижню губу так, щоб він торкався краю чистої скляної пляшечки та протяжно подути звук ф – ф – ф .

• Гірка: посміхнутися, відкрити рот. Кінчик язика поставити за нижні зубки, спинку язика вигнути «гіркою». Утримувати під рахунок        (1 – 5)

• Сердита кішка: посміхнутися, відкрити рот. Кінчиком язика впертися в нижні зубки. На «раз» вигнути спинку язика, на «два» опустити спинку язика.

• Насос: посміхнутися так, щоби були видні верхні та нижні зубки, привідкрити ротик, кінчик язичка внизу та подути так, як свистить повітря, коли виходить з насоса(с-с-с)

 

 

 

 

 

​

                                  Звернення  вчителя-логопеда до батьків.

 

           Шановні батьки, на жаль чи на щастя, карантин продовжено. Прошу Вас приділити певний час своїм дітям для виконання моїх рекомендацій. За той час нашого з вами спілкування ви стали обізнані  в логопедії. За що я Вам дуже вдячна. Нагадую мій номер телефону, хоча він є в кожному Індивідуальному зошиті співпраці, +380 95 490 6263.

• Щоби дитина грамотно писала, вона повинна навчитися чути місце певного звука в слові: чи він перший,чи в кінці, чи в середині слова.

• Чути послідовність звуків у слові: 1-й, 2-й, 3-й, 4-й, …

• Тобто робити звуковий аналіз слова.

• Щоби дитина навчилася переносити слово на письмі, вона повинна навчитися ділити слово на склади (відплескувати слово, чи поклавши кисть руки під підборіддя, порахувати скільки разів відкрився рот).

• Чути голосні звуки, бо скільки голосних звуків у слові, стільки ж у ньому складів.

• Визначати на який голосний звук падає наголос, особливо у словах, які пишуться однаково, але мають різне значення від місця наголосу: зАмок – замОк, Атлас – атлАс, брАти – братИ, на берЕзі – на бЕрезі.

• Збагачуємо словниковий запас дитини (за лексичними темами).

• Маленькі віршики не тільки розвивають пам'ять, але й сприяють закріпленню граматичних категорій та роз-ширюють світогляд дитини у певній лексичній темі.

• Перекажіть своїм дітям, що Галина Василівна їх дуже любить, сумує за заняттями з ними та чекає на зустріч!

• Будьмо здорові, шануємо себе та рідну Україну!

​

 

 

 

                         Найбільш поширені  помилки, які допускають дорослі 

у навчанні дітей читання 

 

• В основі навчання читання – не буква, а ЗВУК. Перш ніж показати дитині букву, наприклад М, необхідно навчити її чути звук [ м ] в складах, словах. На протязі усього періоду навчання слід називати і звуки, і відповідні їм букви ОДНАКОВО – тобто так, як звучить ЗВУК. Ні в якому разі не ЕМ! Кажучи ЕМ, ми промовляємо два звуки – [ е ] і [ м ]. Це робиться для того , щоб дитина не почала читати слова з «призвуками», наприклад: « ем-е-де» замість слова мед, що призведе до труднощів у навчанні читання та розумінні смислу прочитаного.

• Друга груба помилка – це побуквене читання, тобто дитина спочатку називає букви складу: М ! А! – і тільки після цього читає сам склад: МА. Ця навичка дуже стійка і виправляється важко. Правильне читан ня – це читання складами ( звичайно, на початковому етапі ). І нехай  на початку навчання дитина як завгодно довго читає ( тягне ).

 

У жодному разі не знайомте дитину з тією буквою, що позначає звук, який малюк не вимовляє чи вимовляє спотворено. Це тільки закріпить  неправильну звуковимову. Треба звернути увагу дитина на положення язика та губ при вимові певного звука, а потім зафіксувати її на відповідній букві. Дитині з порушеннями звуковимови  потрібно більше часу для запам’ятовування  графічного зображення літер. Корисно запропонувати дитині

• виліпити букву з тіста або пластиліну,

•  вигнути з  тонкого дроту,

• викласти з мотузки, сірників чи лічильних паличок;

• обводити трафарети букв,

• впізнавати букви на дотик.

​

Необхідно сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, а звукові їх назви.

​

​

​

 

                                        Перші ознаки порушень зубощелепної системи

 

Ними є наступні стани:

• дихання відбувається переважно через рот;

• ковтання потребує сильного напруження щелепних м’язів (при ковтанні видно зуби або язик, надування щік перед ковтком);

• проявляються порушення мовлення (старше 4-х років);

• дитина ссе соску (старше 1-го року), палець або інший предмет;

• у дитини відсутні щілини між молочними зубами;

• виникає неконтрольований стан гризти нігті або олівець.

 

Порушення прикусу ведуть до порушення постави дитини – так працюють механізми компенсації в організмі, який росте.

Жування має велике значення у розвитку щелеп та прикусу. Дітям треба пояснювати про необхідність ретельно пережовувати їжу. Рекомендується використовувати бокові рухи під час жування. Жування – це ритм та порядок рухів щелеп.

Порушення дихання: ротове дихання, назальний відтінок, аденоїди, наліт на зубах, губи облуплюються, бліде лице. Ротове дихання призводить до затримки росту носових пазух, що впливає на розвиток скелету обличчя (обличчя аденоїдного типу, вузьке готичне піднебіння, декомпресія піднебінного шва).

 

• Ковтання,

• жування,

• дихання –

• необхідні компоненти правильного розвитку та корекції мовлення.

​

​

​

​

​

                                     Основні причини виникнення порушень

 

Фахівці вважають, що порушення мімічних та жувальних м’язів виникають внаслідок збоїв у функціонуванні організму. Розвитку даних порушень сприяє:

• тривале годування м’якою та протертою їжею, пиття із пляшечки з соскою призводить до порушення розвитку функції ковтання;

• відсутність твердої їжі провокує уповільнення росту щелеп та неправильне формування розташування зубів, що викликає порушення прикусу (прорізаються зубки – треба жувати);

• надмірне використання сосок, або ссання пальця, або інших предметів сприяє деформації щелепних кісток;

• прикушування  губ, щік, язика; прокладання язика між зубами; раннє видалення молочних зубів;

• порушення постави впливає на міодинамічну рівновагу;

• генетична схильність;

• неправильна артикуляція сприяє мовленнєвим порушенням;

• часті простудні захворювання провокують розвиток ротового дихання і послаблення носового.

​

​

​

                                                Міофункціональні порушення

 

• Дитина народжується з недорозвиненою та дещо зміщеною назад нижньою щелепою.

• Через 10-12 місяців навантаження при фізіологічному ссанні та прорізанні молочних зубів формуються нормальні взаємовідносини між нижньою та верхньою щелепами.

• У більш старшому віці нормальному розвитку зубощелепної системи сприяє правильне жування.

• Порушення цих функцій описують як «міофункціональні порушення».

 

Що таке міофункціональні порушення (МФП)?

 

МФП – це порушення функцій зубощелепної системи, які проявляються в пониженні чи підвищенні тонусу м’язів, що провокує:

• порушення функції ковтання;

• порушення жування;

• порушення дихання (переважання ротового дихання над носовим);

• зміни прикусу;

• деформації пропорцій обличчя.

​

​

​

                                                     Пам’ятка для батьків

 

Виконання корекційних завдань із дітьми вдома

• Питання, що стосуються виконання корекційного завдання, з’ясовуйте з вчителем-логопедом.

• Для виконання корекційних завдань створіть домашній «банк» картинок різної тематики та іграшок.

• Займайтеся з дитиною, граючись із нею.

• Гімнастику для язичка виконуйте перед дзеркалом разом. Наслідуючи дорослого дитина вчиться швидше.

• Виправляйте помилки дитини доброзичливо, спокійно. Підтримуйте її позитивними емоціями, не критикуйте її.

• У разі потреби, якщо виникнуть труднощі під час виконання вправ з дитиною, зверніться за додатковою консультацією.

• Обов’язково виконуйте усі рекомендації вчителя-логопеда.

 

Спілкування з дітьми

• Розмовляйте з дитиною підчас будь-якої діяльності. Розповідайте про те, що ви робите і що робить вона сама.

• Учіться уважно слухати дитину, дивлячись їй в очі.

• Для збагачення словника дитини вчіть її називати навколишні     предмети, їхні ознаки та дії з ними.

• Розглядайте разом ілюстрації до оповідань, сюжетні картинки. Запропонуйте відповісти на запитання: «Що було спочатку? Що сталося потім?»

• Розповівши дитині коротеньке оповідання, запропонуйте переказати .

• Пам’ятайте! Ваша мова – зразок для дитини.

• – дорослі мають розуміти, що вони не тільки створюють    умови для розвитку дитини, а й проживають разом із нею нове життя.

​

​

​

                                        Причини виникнення мовленнєвих порушень.

 

   Це можуть бути різноманітні несприятливі впливи, які виникають:

 

1.в допологовому періоді –

• дефіцит основних поживних речовин та ряду мікроелементів ( мідь, марганець, магній, цинк );

• вживання ряду жарознижуючих, протисудомних, седативних, антипаразитичних засобів та вітамінів;

• перенесення захворювань: краснуха, грип, ангіна, токсоплазмоз, дизентерія, цукровий діабет, анемія,…;

• отруєння хімічними речовинами, які застосовуються в побуті та промисловості: бензин, формальдегід, отрутохімікати, кислоти, окис азоту, фенол та ін..; радіаційні випромінювання, забруднення, ураження;

• різноманітні психологічні потрясіння, забиття та падіння матері, вік батьків, послідовність вагітності, гінекологічна патологія, несумісність резус-фактору, алкоголь, куріння…

• найбільш вразливий період : 4 тижні – 4 місяці вагітності, коли закладається нервова система ;

• свідоме бажання батьків мати дитину.

  

2. під час пологів – різноманітна патологія пологів:

• стрімкі, затяжні, кесарів розтин, раннє відходження води;

• застосування фармакологічних засобів стимулювання;

• пологова травма;

• асфіксія;

• внутрішньочерепні крововиливи;

• вага дитини;

• пухлини

   

3. в післяпологовому періоді :

• хвороби 1-го місяця: жовтуха, сепсис, пневмонія, диспепсія, анемія, грип…

• хвороби протягом 1-го року: простудні захворювання, пневмонія, диспепсія, грип, кір, скарлатина, кашлюк, дизентерія…

• хвороби від 1 – 3 років: інфекційні та соматичні, довготривалі, які викликають виснаження нервової системи;

• різні психічні травми: переляк, переживання у зв’язку  з розлукою з близькими, довготривала психотравмуюча ситуація у сім’ї…

• неправильне виховання мовлення в сім’ї – лепет, сюсюкання, дефіцит мовленнєвого спілкування, двомовність, соска, педагогічна запущеність, недорозвиток фонематичного слуху, зниження слуху, недостатній розумовий розвиток, спадкові фактори.

​

​

                                          Мовленнєвий кодекс для батьків

​

1. Розмовляйте з малюком кожну вільну хвилину.

2. Організуйте дитині особистий простір, у якому їй буде комфортно.

3. Майте на увазі: основними й провідними співрозмовниками для дитини є мати, батько, дідусь та бабуся.

4. Пам’ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, багатою, виразною, чіткою.

5. Доручайте старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з молодшою дитиною.

6. Спонукайте малюка до звуконаслідування як правильного промовляння слів.

7. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

8. Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

9. Придумайте спільні родинні заняття.

10.  Навчіться поважати інтереси дитини, не ображайте її товаришів, дозвольте спілкуватися з ними у квартирі.

11.  Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, розучуйте з ними пісні, скоромовки, вірші.

12.  Заохочуйте словесну творчість дітей.

13.  Спонукайте дитину до складання віршиків, лічилок, казок, будьте їй    у цьому помічником.

14.  Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

15.  Ваша відповідь дитині повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою.

16.  Систематично влаштовуйте словесні ігри.

17.  При нагоді вживайте прислів’я, приказки, загадуйте загадки.

18.  Обов’язково пояснюйте кожне незрозуміле дитині слово.

19.  Розмовляйте з дитиною, як із дорослою людиною, слухайте її уважно, міркуйте разом із нею.

20.  Показуйте малюку особистий позитивний приклад.

​

​